Get all 29 Neformat Family releases available on Bandcamp and save 25%.
Includes unlimited streaming via the free Bandcamp app, plus high-quality downloads of Black Magic, Жовтий князь, Імперія бидла, Break the Habit/Обрій спліт, Твій світ, Invaders Will Die, Path, pušča, and 21 more.
1. |
Вступ
00:40
|
|||
2. |
Надто великі надії
02:42
|
|||
|
Крижаний вітер загасить
Смолоскип, що освітлював шлях
Залишивши у темряві повній
На безкраїх, незнайомих полях
Так часом буває, коли розумієш
Що на грудях причаїлися змії
Ті, на кого по доброті щирій
Поклав надто великі надії
На доленосних перехрестях
Так тяжко зробити перший крок
Скинути все, що заважало
Позбутись гнітючих думок
Розірвати петлю, що впивалась
Все тугіше в напружену шию
І лишити позаду, не виправдав хто
Твої надто великі надії
VAIN HIGH HOPES
The freezing wind will extinguish
The torch that lit the path
Leaving me in total darkness
On limitless, unfamiliar fields
Sometimes it happens when you understand
That there are snakes lurking in the chests
Of those to whom in sincere kindness
In vain you had high hopes
At the fateful crossroad
It's so hard to take the first step
To throw away everything that's in the way
To get rid of the oppressive thoughts
To rip the noose that's sinking in
Tighter and tighter into the strained neck
And to leave behind all those
Of whom in vain you had high hopes
|
||||
3. |
Пат
02:07
|
|||
|
Я хотів знайти в полі свій вітер
Та себе загубив лиш натомість
Нарешті приніс цьому світу я користь
Не смійте за тілом моїм сльози лити
Я загубленим лишитися хочу
Жити маревом в вашій уяві
Остигаючи з часом, як лава
Як жахливі сни, що сняться щоночі
А всі гроші і досвід, що я здобув
З легкістю поставлю проти себе
Таємно надію плекаючи
Що місце моє лишиться пусте
Я зроблю найважчий перший свій крок
Не навчившись толком на ногах стояти
Не дозволивши цьому життю
Закінчитися патом
STALEMATE
I wanted to find my wind on the plain
Yet instead I lost my own self
Finally, I was useful to this world
Don't dare shed tears for my body
I want to remain lost
Live as a phantom in your imagination
Cooling over time, like lava
Like terrible nightmares that come so often
And all the money and experience that I've gained
With ease I will put against myself
In secret continuing to cherish the hope
That my place will remain empty
I will take the hardest first step
Though I've barely learned how to stand on my feet
Preventing this life
From ending in stalemate
|
||||
4. |
Листя
03:15
|
|||
|
Як легко йти той стежиной,
Поколіннями що була протоптана
Спотикатись на тих же каміннях
Обличчям падати в той самий бруд
Ми — пасинки історії
Не робим висновків з чужих помилок
Ми подібні до осіннього листя
В один лиш кінець що має квиток
Чекаючи вічно на милість долі
Пожовкле листя летить додолу
Нами легко маніпулювати
З допомогою релігій, грошей та війни
А миттєвий комфорт витісняє
Найменший натяк на відчуття вини
І так прикро...
І так прикро, що більшість продовжує жити
Закриваючи очі навмисно
Відійде у вічність ще один цикл
Уподобившись зів'ялому листю
LEAVES
How easy it is to walk that path
That was laid down by generations
To stumble on the same stones
To fall face down into the same dirt
We're history's stepchildren
We never learn from other's mistakes
We are like the autumn leaves
That's taking a one-way flight
Waiting forever for the mercy of fate
Yellowed leaves fall down
We are easily manipulated
With religions, money, and war
And momentary comfort replaces
The slightest hint of guilt
And it's such a shame...
And it's such a shame that most continue living
With eyes deliberately shut
Another cycle will go into eternity
Resembling the withered leaves
|
||||
5. |
Озираючись назад
01:50
|
|||
|
Озираючись назад
Що відчую першим
Сором чи страх?
Від неможливості щось змінити
У німому очікуванні
Власної поразки
Загартований вічним знанням
Що реальність далека від казки
Я пішов навмання, куди дивляться очі
Вибравши правильну дорогу
І навіть якщо чекає попереду прірва
Її вибрав би знову
Я не можу впізнати ту людину
Хоч несу відповідальність за всі її вчинки
Якщо життя сприймати як книгу
То я — її остання сторінка
Що відчую першим
Від неможливості щось змінити
Сором чи страх?
Озираючись назад
GLANCING BACK
Glancing back
What will I feel first?
Will it be shame or fear?
Due to the inevitability of the outcome
Mutely awaiting
My own defeat
Hardened by the timeless knowing
That reality is far removed from a fairy tale
I blindly went where the eye could see
Having chosen the right path
And even if an abyss awaits me there
I would choose it again
I cannot recognize this person
Even though I'm responsible for all his actions
If life is perceived as a book
Then I am its last page
What will I feel first?
Due to the inevitability of the outcome
Will it be shame or fear?
Glancing back
|
||||
6. |
Крила Ікара
00:53
|
|||
|
Я б хотів вирвати його з грудей
Простягнути Тобі, обпікаючи пальці
З кров'ю застиглою в жилах
Я прекрасно знаю, чим все скінчиться
І з мирним спокоєм падаю вниз
Як Ікар на сонцем обпечених крилах
WINGS OF ICARUS
I wish I could rip it out of my chest
Hang it to You, burning my fingers
With blood dried in its veins
I know all too well how everything will end
And with peaceful serenuty I'm falling down
Like Icarus on sun-burnt wings
|
||||
7. |
Продовжувати йти
03:25
|
|||
|
Я закриваю повіки у хилій надії
Провести без снів цю холодную ніч
В шкарлупі замкнувшись почути свій голос
Він всю правду розкаже мені
І, може, десь під світанок
З першим цвіріньканням сонних птахів
Зрозумію нарешті причини
Зрозумію, чого я насправді хотів
Обернеться досвід гіркий та болючий
В шрами, невидимі оку
Я річкой гірською стати хочу
Що весной змиває
Бруд своїм чистим потоком
Я забув, як важко давався
Дитячий перший мій крок
І міцно стояти на тремтячих ногах
Шукаючи опору в собі
Але тоді я ще не знав
Що найважче чекає попереду
Коли вибившись з сил і надій
Треба продовжувати йти
TO PERSEVERE
I shut my eyelids in the faint hope
That no dreams will disturb this cold night
Lock myself in a shell to hear my own voice
It will tell me the whole truth
And maybe sometime before dawn
When the first birds sleepily chirp
I'll finally understand the reasons
I'll understand what I really wanted
The bitter and pain-ridden ordeal
Will turn into scars invisible to the eye
I want to become a mountain river
That washes away the dirt
with its clean waters when spring comes
I forgot how difficult my childhood's first step was
And how hard it is to firmly stand on shaky legs
Looking for support within
But back then I was unaware
That the greatest challenges await
When powerless and hopeless
You have to persevere
|
||||
8. |
Лелека
02:17
|
|||
|
Моє тіло приніс кволий лелека
І вмирати лишив у капусті гнилій
Наостанок навчивши, де правда, де кривда
Стрімко злетів в небо у вирій
Світ мене згодом усиновив
З пам'яті стерши науку Отця
Байстрюком невдячним ходжу я по нім
Без цілі, без змісту, без свого лиця
І проходили зими, пролітали літа
Чергувались невпинно ночі і дні
А за посмішкою ховалась журба
За сміхом дзвінким — думи сумні
Як знайти мені спокій? Я так хочу назад!
Віднайти рідні свої поля далекі
І плекати надію, і чекати всю вічність
Свого кволого лелеку!
STORK
A frail stork carried my body
And left me for dead in the rotting cabbage
Before parting he taught me right from wrong
Swiftly he flew skyward to join his flock
The world then adopted me
Erasing any memory of my Father's wisdom
I walk this world an ungrateful bastard
Without purpose, without meaning, without a face
And winters passed, summers flew by
Night followed day without end
And sorrow was veiled by a smile
Behind the ringing laughter - troubled thoughts
How can I find ease? I'm so homesick!
I want to find my native fields
And to cherish the hope, to wait for all eternity
For my frail stork!
|
||||
9. |
||||
|
Чи справді так все було ідеально
В часи, що звуться "старі і добрі"?
І скільки потрібно чекати
Поки до них не долучиться сьогодні?
Куди поділись всі ті
З ким йшов пліч-о-пліч, нога в ногу?
З ким навчився вбачати в кожній поразці
Перемогу
Час безжалісно нас розділив
Розвівши мости, підрізавши крила
Підступно одних потопив
Наповнивши іншим вітром вітрила
Стиснути міцно щелепи
Допоки біль не скує намертво скули
Прикласти зусилля, усі, що лишились
І відпустити назавжди минуле
Я стискаю міцно щелепи
Допоки біль не скує намертво скули
LEST THE PAIN LOCKS MY JAW FOREVERMORE
Was everything really so perfect?
In times we call "the good old days"?
And how long do we need to wait
'Till today becomes a part of those days?
Where have all those gone to?
With whom I walked shoulder to shoulder, side to side?
With whom I learned to see a victory
In every single defeat
Time has ruthlessly parted us
By raising the bridges, by trimming our wings
Time has faithlessly drowned some
While filling the sails of the others with winds
I clench my jaw tightly
Lest the pain locks it forevermore
Putting in all the remaining efforts
And letting go of the past forever
I clench my jaw tightly
Lest the pain locks it forevermore
|
||||
If you like У німому очікуванні..., you may also like:
supported by 5 fans who also own “У німому очікуванні...”
Incredible sound, ideas. It´s a masterpiece.
go to album
supported by 5 fans who also own “У німому очікуванні...”
Чудовий зразок політизованого панку, якого, на жаль, так не вистачає зараз в Україні
go to album
supported by 5 fans who also own “У німому очікуванні...”
I have listened to a LOT of svrm this year. Arm Ukraine. Protect this scene.
go to album
The Los Angeles outfit, led by Keir Gilchrist of "Atypical" fame, barrel through six molten-hot death-metal tracks with reckless abandon.
go to album
Transitional Forms
by 𝖘𝖍𝖆𝖗𝖕𝖙𝖔𝖔𝖙𝖍
Sharptooth fight bigotry with melodic hardcore, their breakdowns an ideal vehicle for singer Lauren Kashan's incendiary insights.
go to album
Cloud Rat - Moksha
by Halo of Flies Records
featured on Bandcamp Radio Nov 12, 2013
go to album
supported by 5 fans who also own “У німому очікуванні...”
go to album
