"У далекому 1999 році, в рідному Чернігові, будучи 13-річним панк-рокером, я потрапив на одне з перших панк-шоу у своєму житті. Варто відзначити, що панк-сцена в місті тоді була потужною - майже кожен район міг похвалитися як мінімум однією панк-групою, що для обласного центру з населенням близько 300 тисяч - показник дуже серйозний. Панки у нас тоді були що треба - ірокези, ланцюги, закльопки, косухи, важкі черевики, підкати, пірсинг - краса.
Особливо мене вразив гурт Н.С.Д (Не Собачье Дело), який взяв на цей виступ іншу назву (Dose), бо їхній гітарист Володимир Ковнер на той момент лежав у реанімації, побитий гопниками. Хлопці роздали справжнього панк-року, а їхня пісня "Криза" була така крута, що її підспівував весь зал і потім ще на біс просили - три акорди, агресивні рифи, злободенна лірика про наболіле. Чітко пам'ятаю те відчуття, коли пісня закінчилася, а всередині - "хочу ще". Мене це тоді так вразило, що я для себе вирішив: "теж хочу зібрати панк-групу", і вже через рік я вперше вийшов на сцену, але мова не про це. Це почуття я зберіг досі і шалено вдячний пацанам за нього і за ту пісню зокрема.
На жаль, та чернігівська панк-сцена 90-х не залишила за собою нічого, крім спогадів очевидців та рідкісних vhs-відеозаписів сумнівної якості - будь-який звукозапис у ті часи таким пацанам був недоступний, та що звукозапис - реп-базу знайти було нереально. Саме тому рік назад я провів підготовчу роботу - роздобув у вищезгаданого Вови текст цієї пісні (музику підібрав ще у 99-му), трохи зачесав його під сучасні реалії (додав рядки про ментів, які гвалтують жінок і стріляють в дітей, адже вони цим відзначилися в останні роки, в іншому пісня актуальна досі), і ми зі STINX її розібрали, включивши у свою концертну програму, яку тепер нею і закінчуємо.
Ну а коли в лютому нам надійшла пропозиція від
neformat.com.ua взяти участь в збірнику каверів українських гуртів на інші українські гурти, то моя реакція була: "Ні слова більше!". І ось вам результат - 2-хвилинний флешбек у чернігівську панк-сцену 90-х, як данина поваги їй".
Юра Утюг